Шановні відвідувачі сайту Козятинської РДА! Сайт працює в тестовому режимі. Актуалізація даних займає певний час. Приносимо свої вибачення за незручності
Козятинська районна державна адміністрація
офіційний сайт
Козятинська районна державна адміністрація
офіційний сайт

Новини та оголошення

 

21.02.2018

 

Оголошено конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії «В» -  спеціаліста відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення управління соціального захисту населення Козятинської райдержадміністрації.

 

Дата, час і місце проведення конкурсу

« 04 » квітня  2018 року, початок  о 11:00 год., за адресою: 22100, Вінницька обл., м. Козятин, вул. В. Стуса, 25 

 

Умови оплати праці:

Посадовий оклад – 2643 грн., надбавка за вислугу років, надбавка за ранг державного службовця, за наявності достатнього фонду оплати праці-премія

 

Перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання:

1.Копія паспорта громадянина України.

2. Письмова заява про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме у довільній формі.

3. Письмова заява, в якій особа повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертоюстатті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки і оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону або копію довідки встановленої форми про результати такої перевірки.

4. Копію (копії) документа (документів) про освіту.

5.Заповнена особова картка встановленого зразка.

6. Посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою

7. Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування  за 2016 рік.

Строк подання документів:30 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення конкурсу на офіційному сайті Національного агентства з питань державної служби. 

 

 

Про роботу комісії з питань призначення та виплати соціальних допомог

 14.02.2018 р. в управлінні соціального захисту населення Козятинської райдержадміністрації відбулося  планове засідання районної комісії з питань призначення та виплати соціальних допомог. На засіданні комісії було розглянуто   заяви членів сімей малозабезпечених родин щодо призначення їм державної соціальної допомоги та  субсидій, надання пільг за фактичним місцем проживання та відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

 Рішенням  комісії призначено державну соціальну допомогу 60 сім’ям, середньомісячний сукупний дохід яких нижче прожиткового мінімуму для сім’ї, встановленого законодавством.

Субсидію на оплату житлово-комунальних послуг та тверде паливо призначено  30 заявникам, які звернулися за призначенням субсидії.

Пільги за фактичним місцем проживання надано по 3 заявах.

Відновлено  соціальні виплати  внутрішньо переміщеним особам  (в кількості 7 )   відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365.

Матейко, 2-24-26

 

 

 

Урядом удосконалено порядок надання державної соціальної допомоги деяким категоріям осіб

12.02.2018

Зокрема, внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому постановою  Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001р. №1751,  право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, яка (який) не одержує на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогуособам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». 

         Мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, яка (який) не одержує на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», подають копію свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідку про те, що вони не одержують на дітей зазначені пенсії та державну соціальну допомогу.

Також внесені зміни до Порядку призначення та виплати тимчасової  державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме. 

         Для призначення тимчасової державної  допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів одержувач подає до органу соціального захисту населення за місцем проживання:

  • заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • декларацію про доходи та майновий стан осіб, що звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги ( заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);

Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

 -     рішення суду (виконавчий лист) про стягнення  з одного з батьків аліментів на дитину; довідка виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;

-       довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;

-       повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено. 

 

Роз’яснення   щодо відповідальності  за порушення вимог законодавства про порядок укладення та виконання колективних договорів

08.02.2018

 

   Нагадуємо, що з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII (далі — Закон № 1774) законодавець зобов’язав сторони, які уклали колективні договори, у тримісячний термін привести їх норми у відповідність із цим Законом згідно із законодавством (п. 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»).

Чи встановлено відповідальність за відсутність колективних договорів, за невнесення до них змін у зв’язку із змінами законодавства?

   Певними законодавчими актами визначена обов’язковість укладення колективного договору. Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України, на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір.

Ст. 11 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), ст. 2 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р. № 3356 (далі — Закон № 3356) передбачено, що колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

Відповідно до норм Конвенцій Міжнародної організації праці, ратифікованих Україною (Конвенція № 98 про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів від 8 червня 1949 року, Конвенція № 154 про сприяння колективним переговорам від 3 червня 1981 року), колективні договори укладаються на добровільній основі.

Ст. 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р. № 1045-V (далі — Закон № 1045) встановлено, що роботодавці зобов’язані брати участь у колективних переговорах щодо укладення колективних договорів.

Законом № 3356 та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) передбачено відповідальність винних осіб за:

  • ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни доповнення колективного договору;
  • за порушення і невиконання колективного договору, угоди;
  • за ненадання інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів.

      На осіб, які представляють роботодавців чи профспілки, або інші уповноважені трудовим колективом органи і ухиляються від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору, або навмисно порушили строк, визначений ч. 3 ст. 10 Закону № 3356 (7 днів), або не забезпечили роботу відповідної комісії у визначені сторонами строки, накладається штраф до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг), і вони несуть також дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади (ст. 17 Закону № 3356).

      Порядок і строки накладення штрафів, передбачених Законом № 3356, регламентуються КУпАП. Справи з цих питань розглядаються судом за поданням однієї із сторін колективного договору або відповідних комісій (ст. 20 Закону № 3356).

Штраф на винних осіб накладається судом у розмірі від 3 до 10 нмдг (ст. 41-1 КУпАП).

      На осіб, які представляють роботодавця чи профспілки, або інші уповноважені трудовим колективом органи, і з вини яких порушено чи не виконано зобов’язання щодо колективного договору, накладається штраф до 100 нмдг, і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади (ч. 1 ст. 18 Закону № 3356).

Штраф на винних осіб накладається судом у розмірі від 50 до 100 нмдг (ст. 41-2 КУпАП).

      На вимогу профспілок, іншого уповноваженого трудовим колективом органу роботодавець зобов’язаний вжити заходів, передбачених законодавством, до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються зобов’язання по колективному договору (ч. 2 ст. 18 Закону № 3356).

      На вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди (ст. 45 КЗпП).

     Особи, які представляють роботодавця чи профспілки, або інші уповноважені трудовим колективом органи, і винні в ненаданні інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, несуть дисциплінарну відповідальність або підлягають штрафу до 5 нмдг (ст. 19 Закону № 3356).

Штраф на винних осіб накладається судом у розмірі від 1 до 5 нмдг (ст. 41-3 КУпАП). 

Начальник відділу соціально-трудових відносин та праці управління соціального захисту населення Козятинської РДА

Л.Пилявець

 

 

 

Інформація для учасників антитерористичної операції, мешканців Козятинського району.

05.02.2018

         Управління соціального захисту населення Козятинської райдержадміністрації  повідомляє, що відповідно до бюджетної програми «Заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції та забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням», Ви маєте можливість оздоровитися у санаторно-курортних закладах і пройти професійну та психологічну реабілітацію.

       За детальною інформацією Вам необхідно звернутися до управління соціального захисту населення Козятинської РДА  за адресою м. Козятин, вул. В. Стуса,25  кабінет №2.

Контактний телефон 2-24-26.

Підсумкова нарада

31.01.2018

Відповідно до плану роботи управління соціального захисту населення 31.01.2018 р. під головуванням керівника установи відбулась підсумкова січнева нарада з начальниками відділів та завідуючими секторів.

На нараді підіймались питання виконавської дисципліни, висвітлення інформації на сайті райдержадміністрації та оновлення матеріалів для відвідувачів на інформаційних стендах, а також економії енергоресурсів у зв’язку з обмеженим державним фінансуванням.Про вимоги щодо заповнення декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, яку подаватимуть державні службовці до 31.03.2018 р. розповіла Гончарук С.С., начальник відділу з питань персоналу, документообігу та контролю, яка також зупинилась на деяких нормах законодавства з питань запобігання корупції, зокрема  щодо відповідальності представників органів державної влади за корупційні правопорушення, про обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища в приватних інтересах. про державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції.

 

Заступник начальника управління Ольбішевська І.С. напередодні прийняла участь у засіданні колегії Депратаменту соціальної та молодіжної політики, яке відбулось в приміщенні КУ «Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку» та довела до відома присутніх представлені директором Департаменту Заболотною Н.М. підсумки розвитку соціальної та молодіжної політики у Вінницькій області у 2017 році та основні завдання на 2018 рік. У зібранні взяли участь також голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, Уповноважена Уряду з питань прав людей з інвалідністю Раїса Панасюк, заступник голови обласної Ради Михайло Кременюк, заступник Вінницького міського голови Галина Якубович, заступник голови ОДА Ігор Івасюк та представники депутатського корпусу обласної Ради.

Голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій акцентував увагу на важливості позитивних і реальних змін у соціальній сфері. Це великий комплекс питань, і тут надзвичайно важливо тримати руку на пульсі. Торкаючись питань діяльності інтернатних закладів соціального спрямування, голова облдержадміністрації висловив припущення, що вже в найближчі 10 років суспільство зіткнеться із дуже серйозною проблематикою саме в питанні захисту людей похилого віку. Ведучи мову про питання нарахування житлових субсидій населенню, голова облдержадміністрації подякував відповідальним працівникам за якісно проведену роботу в цьому напрямку.

Ольбішевська І.С. також проінформувала присутніх на нараді про оновлення офіційного сайту Козятинської райдержадміністрації, в тому числі застосовання модулю адаптації для осіб з обмеженими можливостями, а відтак потреби в поновленні інформаційного матеріалу про управління.

 

Перераховано кошти державних соціальних допомог за січень 2018 року.

 

Управління соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації інформує про те, що перераховано кошти державних соціальних допомог за січень 2018 року на банківські установи та поштові відділення для виплати їх отримувачам допомог на загальну суму 5259,1  тис. грн., в т.ч. за видами допомог:

  • допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами на суму 41,9 тис. грн.,
  • допомогу при усиновленні дитини – 4,3 тис. грн.,
  • допомогу при народженні дитини – 1848,3 тис. грн.,
  • допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування – 233,1 тис. грн.,
  • допомогу на дітей одиноким матерям – 428,6 тис. грн.,
  • тимчасову державну допомогу дітям – 20,7 тис. грн.,
  • державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям – 1516,2 тис. грн.,
  • державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю  – 803,9 тис. грн.,
  • державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд – 174,6 тис. грн.,
  • щомісячну грошову допомогу малозабезпеченій особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею – 83,2 тис. грн.,
  • щомісячну компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, а також за особою, яка досягла  80-річного віку – 3,4 тис. грн.
  • державну соціальну допомогу на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам – 90,7 тис. грн..
  • компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги – 10,2 тис.грн.,

Тобто, кошти на виплату усіх видів державних соціальних допомог за січень 2018 року жителям Козятинського району відшкодовано в повному обсязі.

Начальник відділу виплат соціальних допомог  С.Добржанська

 

Управління соціального захисту населення Козятинської райдержадміністрації інформує:


Прийняття на роботу працівника за сумісництвом

Приймаємо на роботу працівника за сумісництвом. На які головні моменти треба звернути увагу?

Насамперед з’ясуємо, що таке сумісництво. У ст. 21 КЗпП України встановлено, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Питання роботи за сумісництвом регулюється, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (далі – Постанова № 245) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, яке затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 р. № 43  (далі – Положення № 43).

Сумісництвом вважається, як зазначено в Положенні № 43, виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Сумісництво може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішнє сумісництво являє собою роботу працівника за основним місцем роботи та за сумісництвом на одному й тому самому підприємстві. Зовнішнє сумісництво – це робота на різних підприємствах.

Для роботи за сумісництвом згода власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібна.
Втім, робота за сумісництвом має свої обмеження. Як зазначено в Постанові № 245 та Положенні № 43, працювати за сумісництвом може не кожен. Обмеження стосуються:

·         керівників держпідприємств, установ, організацій, їхніх заступників, керівників структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо), а також їхніх заступників, крім наукової, педагогічної, медичної та творчої діяльності;

·         працівників деяких професій і посад, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, які негативно позначаться на стані їхнього здоров'я або на безпеці виробництва, перелік яких встановлює колективний договір підприємства, установи, організації;

·         осіб, які не досягли 18-річного віку та вагітних жінок.

Обмеження щодо роботи за сумісництвом передбачені й у низці інших нормативно-правових актів, зокрема:

·         в Законі України «Про засади запобігання та протидії корупції» — для держчиновників (ст. 7);

·         в Законі України «Про прокуратуру» — для службових осіб прокуратури, окрім здійснення наукової та педагогічної діяльності (ст. 46);

·         в Законі України «Про нотаріат» — для нотаріусів (ст. 3).

Зверніть увагу! Щодо роботи за сумісництвом керівників підприємств недержавної форми власності жодних обмежень чинне законодавство України не встановлює.

Що треба знати, приймаючи на роботу працівника-сумісника? З таким працівником, навіть якщо він уже працює у вас за основним місцем роботи, обов’язково потрібно укласти трудовий договір. Такий договір має бути оформлений наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. В ньому зазначається посада та умови оплати праці працівника. Отже, працівник пише заяву, в якій просить прийняти його на роботу за сумісництвом, на підставі заяви видається наказ про прийняття на роботу за сумісництвом.

Трудовий договір щодо сумісництва, згідно зі ст. 23 КЗпП, може бути укладений:

·         на невизначений термін (безстроковий);

·         на певний строк, встановлений за угодою сторін;

·         на час виконання певної роботи.

В постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» передбачено подання роботодавцем повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

На працівника-сумісника ведеться особова картка типової форми П-2, навіть якщо працівник має роботу за сумісництвом на тому ж підприємстві, де його основне місце роботи.
Працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію, повинен пред'явити власнику або уповноваженому ним органу паспорт. Якщо робота такого працівника потребує спеціальних знань, власник або уповноважений ним орган має право вимагати від нього пред'явити диплом або інший документ про набуту освіту або професійну підготовку.
Крім того, працівнику-суміснику, як і основному працівнику, може бути встановлено випробувальний термін.
Отже, при укладанні трудового договору про роботу за сумісництвом між роботодавцем і працівником мають бути узгоджені всі основні умови такого договору, які мають бути зазначені й у наказі про прийняття, а саме: посада, розмір і порядок оплатипраці, тривалість робочого часу, графік роботи, встановлення випробування та його тривалість.

У ст. 29 КЗпП передбачено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний:

·         роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під підпис про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;

·         ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

·         визначити робоче місце працівника, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

·         проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони.

Усі ці правила стосуються й працівника – внутрішнього сумісника, адже з ним укладається окремий трудовий договір за іншою посадою, отже, й умови праці у нього будуть іншими. Крім того, потрібно провести інструктаж з охорони праці та протипожежної безпеки.

Підставою для нарахування заробітної плати сумісникам є табель обліку використання робочого часу. Внутрішнім сумісникам заробітна плата за роботу за основною посадою та за роботу за сумісництвом нараховується окремо. Тому краще таким працівникам встановити графік роботи за сумісництвом, який не збігатиметься з їх графіком за основним місцем роботи.

Зверніть увагу! Незалежно від розміру заробітної плати, надбавки та доплати, що їх працівник отримує за основним місцем роботи, за виконання обов’язків на умовах сумісництва за іншою посадою йому встановлюється оплата відповідно до цієї посади (якщо в чинному законодавстві не встановлено заборону на виплату окремих видів надбавок, доплат).

Щодо ведення особових справ на працівників-сумісників. Оскільки робота за внутрішнім сумісництвом є роботою за окремим трудовим договором, то, приймаючи на роботу за сумісництвом працівника, для нього треба оформити окремий повний комплект облікової документації.
Тож на працівника, який є сумісником, оформлюється окрема особова справа (ст. 495 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту України від 12.04.2012 № 578/5).

Необхідно звернути увагу на надання відпусток працівникам-сумісникам. Як зовнішні, так і внутрішні сумісники мають право на щорічну відпустку. Це право гарантоване ст. 2 Закону України «Про відпустки». Щорічну відпустку може бути використано одночасно і за основним місцем роботи, і на роботі за сумісництвом (у тому числі й зовнішнім).
У п. 3 Постанови № 245 зазначено, що відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Відповідно до ст. 10 Закон України «Про відпустки», за бажанням сумісника у перший рік роботи на підприємстві йому може бути надано щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну роботи.

Треба знати! Якщо тривалість відпустки за основним місцем роботи більша за час відпустки за сумісництвом, працівнику-суміснику за його бажанням надають додаткові дні відпустки без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (п. 14 ст. 25 Закону України «Про відпустки»).

Щодо додаткових відпусток . Додаткова відпустка за ненормований робочий день працівникам-сумісникам не надається, оскільки вважається, що вони працюють в умовах нормованого робочого дня.

Як зазначено в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06, при наданні сумісникам щорічних додаткових відпусток за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону України «Про відпустки»), за особливий характер праці (ст. 8 Закону України «Про відпустки») потрібно зважати на те, що ці відпустки надаються залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. У розрахунок часу, що дає право працівнику на зазначені щорічні додаткові відпустки, включають дні, коли він фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці або з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Необхідно звернути увагу на оплату листка непрацездатності працівникам-сумісникам.

Згідно з частиною 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105 (далі — Закон № 1105), право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Тепер з’ясуємо питання щодо запису в трудову книжку роботи за сумісництвом.
Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці від 29.07.1993 р. № 58 (далі — Інструкція № 58), на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуть лише за місцем основної роботи. Але в п. 2.14 Інструкції № 58, зазначено, що «робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим рядком».
Отже, якщо працівник виявив бажання, щоб у його трудовій був запис про роботу за сумісництвом, то такий запис треба зробити за основним місцем роботи, оскільки на осіб, які працюють за сумісництвом, як  вже зазначалося

, трудові книжки ведуть тільки за місцем основної роботи.

Тепер про звільнення. Якщо працівник вирішить звільнитися з основного місця роботи, але залишиться працювати за сумісництвом, йому достатньо оформити звільнення з основної роботи. У трудовій книжці робиться відповідний  запис. Але якщо такий працівник через деякий час вирішить піти і з посади за сумісництвом, запис про це в його трудову книжку вноситиме вже новий роботодавець на підставі копії наказу про звільнення з роботи за сумісництвом чи довідки з підприємства, де він працював за сумісництвом.
Можливим є і такий варіант. Для працівника-сумісника, який звільняється з основної роботи, робота за сумісництвом може стати основним місцем роботи. Оскільки робота за сумісництвом виконується на підставі трудового договору, то з працівником за його заявою такий договір розривається і укладається новий — про роботу на підприємстві на певній посаді. Про це на підприємстві має бути виданий наказ. Це підтверджує лист Мінсоцполітики України від 28.03.2013 р. № 2-1/06/187-13.
Окремо щодо звільнення працівника-сумісника. Оскільки трудові договори за основним місцем роботи і за сумісництвом є окремими трудовими договорами, то і припиняти такі трудові договори треба окремо за наявності законних підстав.
Підстави звільнення, наведені у ст. 36, 38, 39, 40, 41, 45 КЗпП, стосуються припинення трудових договорів як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Додаткові підстави для звільнення сумісників передбачено в ст. 431 КЗпП і п. 8 Положення № 43:

·         звільнення з роботи за сумісництвом через працевлаштування іншого робітника, який не є сумісником;

·         через обмеження роботи за сумісництвом, що передбачені в законодавстві.

Звільнення працівників за основним місцем роботи і за сумісництвом може відбуватися як одночасно, так і в різний час, як за однаковими підставами, так і за різними. Важливо пам’ятати, що одночасне звільнення з роботи за сумісництвом і з основної роботи оформлюють окремими наказами.

Начальник відділу соціально- трудових відносин та праці УСЗН

Пилявець Любов Василівна