Категорії
Лівий банер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реалізація і захист прав людини

У  1996 року, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини, Верховна Рада України прийняла Конституцію України, яка визнає людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю в Українській державі. Правам і свободам в Конституції присвячений Другий розділ, статті якого складають чверть від кількості статей всієї Конституції і майже відтворюють у національному законодавстві Загальну Декларацію прав людини, що є красномовним свідоцтвом того, яке значення віддає Україна правам і свободам. 
 
Усі права і свободи можна також поділити на дві групи:
Перша група - це права людини, як фундаментальні, абсолютні, невід'ємні права, які притаманні людині від народження, їх об'єм і зміст не залежить від того, громадянином чи право на життя, фізичну і моральну недоторканність, особисту свободу і безпеку, свободу віросповідання та ін.
Друга група - це права громадянина, які випливають із факту правової належності людини до певної держави  громадянства або підданства. Це ті права, які людина може реалізувати тільки перебуваючи у певному правовому зв'язку з певною державою. Це право на участь в управлінні справами суспільства і держави, право бути членом політичної партії тощо. За своїм змістом права поділяються на: політичні, громадянські, економічні, соціальні та  культурні.
 
За Конституцією України до громадянських прав і свобод відносяться: право на життя; право на повагу гідності; право на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; невтручання в особисте і сімейне життя; свобода пересування, вільний вибір місця проживання для тих, хто на законних підставах перебуває на території України, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законодавством України. Політичні права і свободи належать громадянам України і виражають взаємовідносини особи і держави. Соціально-економічні права і свободи — суб'єктивні права і свободи у сфері економічних (майнових) відносин. До цих прав за Конституцією України належать насамперед право приватної власності; право громадян на користування об'єктами права публічної (суспільної) власності: загальнонародної, загальнодержавної та комунальної; право на працю; право на відпочинок;право на соціальний захист; право на житло; право на медичну допомогу і медичне страхування; право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, тощо. Культурні (духовні) права і свободи найменш систематизовані, проте вони надзвичайно багатогранні за своєю суттю, змістом і формами. За своїм змістом культурні (духовні) права і свободи людини та громадянина - це суб'єктивні права особи в культурній (духовній, ідеологічній) сфері. Вони становлять межі можливого, дозволеного для особи, її поведінки чи діяльності у цій сфері. За Конституцією України до культурних (духовних) прав і свобод належать: право на освіту; право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості; право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Призначення цих та інших нормативно-правових гарантій, які містять Конституція і закони України, полягає в тому, щоб забезпечити найсприятливіші умови, за яких закріплений у Конституції України статус людини і громадянина став би юридичним і фактичним соціальним становищем кожної особи. 
 
Гарантії, таким чином, є тією ланкою, яка дає змогу здійснити необхідний у правовому статусі громадян перехід від передбаченої в Конституції та в законах України можливості до їх реалізації в житті. Для забезпечення захисту прав та свобод людини
Держава передбачає такі ланки:
- інститут прокуратури, основи діяльності якого встановлено статтею 121 Конституції.
Саме завдяки своїм наглядовим повноваженням прокуратурі вдається ефективно впливати 
як на забезпечення прав людини, так і на діяльність окремих органів державної влади;
- діяльність органів внутрішніх справ, де серед основних завдань є захист прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб від протиправних посягань;
- Служба безпеки, де серед основних її функцій – захист законних інтересів держави і прав громадян,також запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру й безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління й економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України;
- Судова гілка влади, чий механізм захисту прав є універсальним і, як правило, оперативним. Судам під силу всебічна перевірка представлених сторонами доказів, а судова процедура забезпечує змагальність сторін, гласність і відкритість судового розгляду. Універсальність та дієвість судової системи підтверджує також стаття 124 Конституції, де зазначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. 
 
Отже, суди – це один із найважливіших інститутів забезпечення законності в демократичному суспільстві, основна гарантія захисту прав і свобод людини. 
 
Кожен громадянин має право на безоплатне отримання правової інформації, правових консультацій та роз’яснень чинного законодавства, доступ до електронних сервісів Мін’юсту з правових питань, а найбільш незахищені категорії громадян можуть також отримати якісні безоплатні послуги адвоката зі складання процесуальних документів та представництва інтересів в судах та перед іншими особами звернувшись до: Козятинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:   м. Козятин,  пров. Кондрацького, 1А, 
тел.:(04342) 2-00-17; 2-02-07     
 
Повернутись
Rada.info Яндекс.Метрика